Середньовічний Хотин

Історик А. Годинка твердив, що мукачівський єпископ Григорович близько 1607 р. вчився у Києві. Це ж підтверджує опублікований Т. Легоцьким документ, датований 23 жовтня 1617 р. Там же училося ще кілька десятків наших священиків.

. ІV. Закріплення нових знань учнів. Людям необхідно вивчати історію, оскільки без знання свого минулого вони не зможуть зрозуміти сучасність і спрогнозувати майбутнє. Історія України містить чимало цінного для розуміння сьогодення.

Законом не усунуто проблеми оподаткування тільки житлової площі нерухомості, на що звертали увагу експерти, але запроваджено поняття різних (змішаних) об'єктів нерухомості, коли в платника одночасно перебувають у власності і квартира, і будинок. У такому випадку, якщо їхня сумарна житлова площа не перевищує 740 кв. м, ставку встановлено в розмірі 1% від мінімальної зарплати за кожний квадратний метр площі, а при перевищенні зазначеної площі — 2,7%.

З метою розкриття широкої картини процесів етнотворення, які відбувались на території Західнополісько-волинського регіону, автор пропонує досліджувати їх комплексно, на різних рівнях, застосувавши диференційований підхід. Мова йде про всебічний, поглиблений розгляд так званих «білих плям» в етнічній історії, про розподіл етногенетичних процесів на різні масштаби, висвітлення різних етнічних процесів, що призвели до виникнення етнокультурних спільнот, висвітлення становища різних етнічних компонентів, наприклад слов’ян, на етнокультурній карті цього регіону в різні часи та ін. Загалом це дозволить розкрити місце Західнополісько-волинського регіону в етнічній історії України і його роль в історії походження українського етносу. Цим питанням і присвячена стаття. Стосовно «білих плям» в етнічній історії мова йде, зокрема, про висвітлення проблеми етнічного походження поморсько-підкльошевої та милоградської етнокультурних спільнот. Дослідження засноване не типологічному та історико-порівняльному методах.

Раґнарьок Скандинавська культура — дивовижна культура в історії людства, особливо європейської його частини. Скандинави зберегли ті язичницькі дохристиянські міфи в своїй літературі (вже в християнський період все це було записано), чого не збереглось ні у слов’ян, ні у інших народів, окрім греків та римлян, які мали розвинену писемність в дохристиянський період, тому могли записувати свої міфи ще тоді, коли християнство розповсюджувалось в межах їх імперії.