Середньовічний Хотин

Музику тоді ще не записували нотами, тому нелегко сказати, якими були ці зміни, але до появи нотного запису існувала майже повна згода щодо питання форми богослужіння - церковний рік був розписаний дуже детально, так само як структура літургії і її музика. Деякі релігійні центри противились цим змінам, і завдяки тодішнім суперечкам ми можемо зараз почути Мозарабську літургію в іспанському соборі в Толедо, а Амвросіанську - в міланському соборі на півночі Італії.

3. Питання третє: хто, власне, це все буде робити? Україна торік виглядала як типова "провалена держава": зруйнована державна машина, нема ні армії, ні правосуддя, немає національної ідеї чи бодай якогось національного проекту.

Шість молитовних годин уставу складені з стародавнього кола богослужінь, куди входить меса (Трапеза Господня або Євхаристія) і Божественні служби: • заутреня - перед світанком; • лауди (« вихваляння», утреня) - на світанку; • пріма («час перший») - 6 ранку; • терція («час третій») 9 ранку; • секста («час шостий») - обід; • нона («час девятий») - 3 година дня; • вечірня - біля шостої ввечері; • повечір'я («комплеторій») - в кінці дня.

Схоже, український законодавець, подібно до недбалого школяра-прогульника, збирається на власному прикладі, чи, точніше буде сказати, — на прикладі свого народу, показати, що збирається пройти за відносно короткий відрізок часу всю історію становлення й розвитку оподаткування майна, починаючи з середніх віків. А своїми новими відкриттями й знахідками цей самий учень поспішає поділитися з усім світом не просто так, а через ухвалення ним самим законодавчих актів. При цьому набрання чинності цими самими актами постійно переноситься, а тексти доопрацьовуються, бо новий розділ історії оподаткування приносить учневі нові відкриття, а сучасні чи бодай навіть столітньої давності підручники з основ фінансів і досі недоступні його "допитливому" розуму.

2. Питання друге: яке, власне, місце України у світі? Ким має бути модернізована Україна? Який наш проект майбутнього? Зазначимо, що країни без власного проекту майбутнього стають лише ресурсом для тих, у кого власний проект майбутнього є. І не лише ресурсом, але й майданчиком для розгортання їхніх проектів, як це сталося з Україною у Першій та Другій світових війнах, коли імперії билися на території України, використовуючи її людей та багатства як ресурс.