Середньовічний Хотин

Чому погані ці «просвітницькі» рецепти здобуття знань? Що такого вкрай некорисного принесла з собою епоха «тріумфального Розуму»? Страшенну методичну однобокість в пошуку знань, наголос тільки на емпіричні дані, оброблені логічним апаратом нашої психіки. Власне, система освіти, яку ми маємо дотепер, є просвітницькою, «гуманістичною», як її ще називають. Чи треба доводити, що назва «гуманістична» є викликом та глумом над тим, до чого вся ця система врешті решт привела нас всіх в світі? Тоталітаризм в усіх людських відношеннях – від родинних зв’язків до надособистих на рівні держави, атеїзм, що є релігією відчаю та образи на Бога, духовне зубожіння, самотність, психологічне травмування людини, яка потім травмує природу, своє середовище, дегуманізація культури, виродження родинних зв’язків, і над усіма втратами та збитками процвітає лише воєнно-промисловий комплекс та сфера сумнівних розваг?

«Поки вони чекають, співаються гімни і антифони; після кожного гімну чи антифону читається молитва.

Ціннісно-ментальна революція породить нову українську культуру та стрімкий розвиток людського капіталу.

Таким чином, розрахунковою величиною для сплати податку є орендна плата, що нараховується або може бути нарахована за оренду відповідного домоволодіння. Інакше кажучи, вже наприкінці XIX ст. в Англії, Пруссії, Австрії й Франції стягувався податок на нерухомість, обчислюваний з її дохідності (вартості), а не технічних характеристик. Зайво казати, що такі самі принципи визначення об'єкта оподаткування діють у розвинених країнах і сьогодні. Навіть у комуністичному Китаї податок обчислюється виходячи з вартості нерухомості, що робить оподаткування майна справедливим.

Відродження тамплієрської тематики в масовій літературі (і на подив, не тільки в масовій) як раз свідчить про намагання протиставити середньовічному абсолютному сприйняттю Бога всілякі нео-язичницькі ментальні конструкти під виглядом відродження «духовної культури». Це стосується і цікавості до так званого «жіночого міфу», і до спроб «вивести» Христа із гностичних вірувань, намагань довести, начебто Його «сторі» (story) була вторинною по відношенню до гностичних уявлень про всесвіт і про деміургічну постать у всесвіті. Всі ці інтелігентські забавки приведуть до накручування зайвих кіл і до втрати часу і енергії пізнання, а не до просування до істини, не до з’ясування нашого первопротоколу буття. Хоча ця теза потребує доказів. Це було б вправою номер два.