Середньовічний Хотин

Тоді хрещені християни всі разом приймають причастя. На закінчення вона додає: «Всі ці дрібниці дають чітко зрозуміти, що псалми чи антифони співаються постійно: і в ночі, і зранку, і вдень, і ввечері; вони підібрані відповідно до моменту».

Монгольський період для міста не згадується в історичних джерелах. Черкаси – щойно утворений град, який розміщений на межі Київського князівства і Дикого поля, уламку колишньої великої держави та улусу Джучі. Черкаси, як окреме феодальне володіння, перебуває у васальній залежності від Київського князівства, яке, в свою чергу, від Монгольської імперії.

Відродження тамплієрської тематики в масовій літературі (і на подив, не тільки в масовій) як раз свідчить про намагання протиставити середньовічному абсолютному сприйняттю Бога всілякі нео-язичницькі ментальні конструкти під виглядом відродження «духовної культури». Це стосується і цікавості до так званого «жіночого міфу», і до спроб «вивести» Христа із гностичних вірувань, намагань довести, начебто Його «сторі» (story) була вторинною по відношенню до гностичних уявлень про всесвіт і про деміургічну постать у всесвіті. Всі ці інтелігентські забавки приведуть до накручування зайвих кіл і до втрати часу і енергії пізнання, а не до просування до істини, не до з’ясування нашого первопротоколу буття. Хоча ця теза потребує доказів. Це було б вправою номер два.

До парціаційного процесу виникнення східної гілки праслов’ян відноситься виокремлення із єдиної праслов’янської гілки відгалуження слов’ян, яке сформувалось у східних праслов’ян. На цей парціаційний процес вказує те, що із спільної праслов’янської гілки виокремились й західні праслов’яни. Консолідаційний процес об’єднав праслов’ян Західнополісько-волинського регіону з праслов’янами інших регіонів поширення зарубинецької культури. Загальний шлях виникнення східних праслов’ян – трансформаційний, оскільки вони сформувались на основі носіїв трьох археологічних культур, а в цьому регіоні – двох (носії поморсько-підкльошевої і милоградської культур). Постання східної гілки праслов’ян є й еволюційним процесом, оскільки вона була наступним етапом етногенетичного розвитку слов’ян. Але це не прямий еволюційний процес, оскільки східні праслов’яни не виникли на одній етнічній основі. Східна гілка праслов’ян була одним із пращурів наступних слов’янських спільнот у складі всіх праслов’янських та слов’янських культур в Україні, а потім українців.

«Опрацювавши цей параграф, ви дізнаєтесь» — ця рубрика розташована після назви параграфа і містить стислий виклад основних навчальних завдань.