Середньовічний Хотин

Для нас ці застереження Павла дуже важливі, бо сьогодні ми спостерігаємо спроби відновити в суспільній культурологічній думці не «готичне» світосприйняття, а гностичне – саме те, що є єрессю за визначенням Павла (і інших апостолів, Івана, перш за все). Гностичними є спроби відійти від фундаментальних істин християнства, замінивши їх псевдодуховними побудовами в маніхейському стилі чи в стилі Юліана Відступника, чи в манері пізніших єресей катарів чи розенкрейцерів, чи халдейських, чи єгипетських жреців, чи старокєльтських, друїдських чаклунів, чи кабалістичних намагань обчислити Бога своїм розумом, чи атеїстичне намагання здивувати Творця (ніхто так не вірить в існування Господа Бога, як атеїсти, які постійно роблять все з оглядкою саме на Нього) і зробити щось величніше, чого б Він від нас не чекав – як от збудувати комунізм, скажімо. Та багато є різновидів єресі, що й казати.

Середньовічна ситуація Людина Середньовіччя поділяла безліч оман з дикуном, і деякі з її вірувань можуть нагадати антропологу первісну людину. Однак далеко не завжди її вірування складались тим же шляхом, що й у дикуна.

П'яте століття ще більше посилило владу церковної єрархії. Папа Лев Великий показав блискучі можливості дипломата, забезпечивши відступ Аттіли Гунна через Європу в 452р. і пізніше вмовив завойовників остготів не розорювати Рим. Виходило так, що в силу того, як римська імператорська влада сходила нанівець, до керівників ніби автоматично переходили функції ведення зовнішньої політики.

Основним видом мистецтва у романський період була архітектура. її можна назвати церковною, тому що церква була головним замовником шедеврів мистецтва. Важливим архітектурним завданням стало створення кам'яного монастирського храму, який задовольняв би вимоги церковної служби. Церковна романська архітектура опиралася на досягнення каролінзького періоду і розвивалася під впливом античного, сірійського, візантійського та арабського мистецтв. Головним типом храму була базиліка, але вже значно ускладнена в плані та композиції. Внутрішня частина храму прикрашалася монументальними розписами - фресками.

Потім податок на майно плавно перекочував до Податкового кодексу вже у вигляді податку на нерухомість. Тут уже обов'язковий платіж набув конкретної форми й змісту, чим одразу ж спричинив цілу хвилю дискусій серед експертів по обидва боки податкових барикад. Річ у тім, що у світі за всю історію оподаткування напрацьовано колосальний досвід обкладання обов'язковими платежами нерухомого майна, який практично повністю був зігнорований українським законодавцем при конструюванні вітчизняної моделі податку.