Середньовічний Хотин

Але інша група дослідників, яких стає все більше, пов’язує носіїв милоградської культури з балтськими племенами (з одним їх відгалужень), зважаючи на її походження та поширення на території Південної Білорусі балтських гідронімів [1, с. 252]. На балтську приналежність милоградської етнокультурної спільноти вказує, зокрема, її поховальний обряд. За даними І. Свєшнікова, в милоградських похованнях в басейні р. Горинь захоронені лежали головою на схід. Зафіксовані також випадки поховань з орієнтацією на південний схід [9, с. 71-74]. Як відомо, східна орієнтація праслов’ян в північній Україні має балтське походження. Згідно лінгвістичних даних В. Барана, вся територія Прип’ятського Полісся вкрита балтськими гідронімами, які передують слов’янській гідро- і топонімії і слов’янським археологічним культурам [3, с. 80]. Ці лінгвістичні дані можуть свідчити про балтське походження милоградської культури. На думку дослідників, її носії перебували в певній ізольованості від південних сусідів, що могло виникнути внаслідок їх приналежності до іншого етномовного світу [1, с. 255].

Малюнки, що з’явилися в церквах на стінах, на вівтарях після страшної чуми 14 століття, і які називають «Танок смерті», свідчать про намагання з одного боку оволодіти цим страхом, а з другого про бажання заробити грошей на цьому явищі – страху смерті. Бо комерціалізацію страхів розпочала саме церква, але сьогодні церква не може конкурувати з Голівудом. Щось є принизливе для церкви, що вона змушена конкурувати за людський розум, психіку, з індустрією розваг. Це свідчить про небезпечне становище саме церкви. Але коли йдеться про «відродження» середньовічного стану мислення на новому витку історії, то мова не про відродження влади церкви в суспільстві, хай вже вони вибачають, а про відродження ідеального панування віри у суспільстві не через монопольну владу над духом людей того політичного утворення, яким завжди була панівна церква, а через створення умов для вільного вибору такого світогляду.

Держави цієї доби — це імперії та їхні колонії і напівколонії, а також напівнезалежні регіони зі складною ієрархією відносин, де перемішані люди різних етнічних ідентичностей.

1655 р. цісар Фердинанд ІІІ на прохання єпископа Партенія затвердив школу при Мукачівському монастирі для підготовки священиків. Характерним є лист мукачівського ченця Гедеона Торчинського, де він просить у цісаря допомоги на школу і вказує, що у монастирі є 12 монахів (учителів), у школі є 8 дяків, учнів – 20, усі дуже злиденні. Подібні прохання до цісаря і папи повторювалися 1668, 1672 і 1689 р.

Забудьте ренесансну Італію — сучасність починається з вікінгів Ми схильні думати, що європейська цивілізація народилась серед мармурових статуй та яскравого сонця Італії епохи Відродження. Але, на думку автора книги «Край світу: культурна історія Північного моря і трансформація Європи» («The Edge of The World: A Cultural History Of The North Sea And The Transformation of Europe»), багато ключових подій, від винаходу грошової економіки до моди, відбулось на теренах Північного моря, яке омивало береги Англії, Франції, Скандинавії, Німеччини, Нідерландів і Бельгії, та яке арабський географ Аль-Ідрісі називав «морем вічного мороку».