Михайло Терещенко: «Будемо відкривати сезон у Хотині». Продовження

Минулої п’ятниці ми опублікували початок інтерв’ю капітана збірної Молдови – Михайла Терещенка, який люб’язно погодився відповісти на наші запитання. Отже, продовження …

- Наскільки розвинена в вашому регіоні історична реконструкція? Що доводиться робити, щоб співвітчизники більше дізналися про те, чим ви займаєтеся?

- Це питання дуже сильно пов’язаний з політикою. Вдаватися в політичні подробиці я не хочу, тому що статут визначає наш клуб як неполітичну організацію. Але без подробиць можу сказати, що реконструкція у нас розвинена слабо, тому що дуже складно переступити численні бюрократичні перепони, складно офіційно займатися своїм хобі. Всім цікаво, всім подобається, це доводить відвідуваність наших заходів з майстер-класами. Але в основному люди приходять лише подивитися і спробувати, як разовий абонемент беруть. І дуже мало хто залишається надовго. Битовуха на людей тисне. Не дає їм розвиватися. Це частково і з економічним становищем пов’язано. Коли у людини повний достаток у сім’ї, гаманці і в справах, то у нього більше часу на хобі, яке йому подобається. Хоч мотоспорт, хоч парашутний, хоч гольф-клуб, хоч реконструкція – все це розвивається тільки коли в повсякденному житті все добре. Ви ж знаєте, що, як не крути, але реконструкція передбачає чималі грошові вливання і витрату особистого часу на вивчення інформації, на пошуки джерел, підготовку до фестивалів. Це досить ємний рух. На участь у ньому треба мати ресурси, яких у багатьох немає.

- Як ви дізналися про фестиваль “Середньовічний Хотин”?

- А що складного в тому, щоб про нього дізнатися? Дізнався по своїх каналах, ще коли чотири роки тому проходила перша «Битва Націй». З багатьма її учасниками з України, Росії та Білорусі я був до того часу знайомий не перший рік, так що все з перших рук. Але тоді я не потрапив в Хотин, бо вже просто був заявлений на інший захід. А в одинадцятому році ми з товаришем з клубу удвох взяли безпосередню участь. Ми були, правда, пасивні учасники – поїхали в костюмах, але чисто з ознайомчою метою, тільки спілкувалися і знайомилися. І цього року ось зібрали команду. За результатами опитування наших хлопців – вони дуже задоволені. Дасть Бог, ми і в наступному році приїдемо. І зробимо «Середньовічний Хотин» щорічним заходом у нашому клубному розкладі.

- Тобто «Середньовічний Хотин» виправдав ваші очікування?

- Виправдав. Найголовніше, що загалом і в цілому нашим хлопцям все сподобалося. І спілкування, і організація, і саме місце проведення фестивалю.

- Чи задоволені ви досягненнями своїх товаришів на турнірах? Що доведеться доопрацьовувати?

- Цього року ми великий упор зробили на лучників. В основному вся група їхала стріляти. Я безпосередньо брав участь у суддівській колегії на ристалищі – судив піші бої. А багато хто з наших хлопців стріляли. Результатами я дуже задоволений. Якщо врахувати, що минулого року ми тільки-тільки організували відділення лучної стрільби, а до цього у нас було тільки фехтування, то результати відмінні. Торік ми вирішили спробувати класичний лук, як новий напрямок, до цього все було несерйозно і в приватному порядку. І виходить, що хлопці займаються стрільбою від півроку до року. А при цьому стрілець з нашого клубу зайняв друге місце в особистій першості, і в загальному заліку наша команда виборола третє. Ми навіть не чекали, коли їхали, що так вийде. Рвонули по-справжньому! Таких результатів вдалося досягти або тому, що решта стрілків нас недооцінили спочатку, або тому, що хлопці згуртувалися, організувалися і на сто відсотків виклалися. Я сподіваюся, що найбільше нам допомогло таки друге. Це було приємно мені, як керівникові.
Я особисто поїхав судити бої. З собою привіз групу хлопців, які вже займаються фехтуванням близько півроку і менше, але до повноконтактних боїв, справжньому бойовому хрещенню поки не готові. Я їх привіз знайомитися, дивитися, що їх чекає попереду, звикати, помацати лати чемпіонів, так би мовити. Їм рано битися з серйозними бійцями, але поки нехай «поваряться» в цьому. Крім того, у нас ще були ремісники, які торгують на ярмарку. Причому половина цих хлопців, підміняючи одне одного, брали участь і в лучному турнірі. Такий у нас був круговорот.

- Які плани у вашого клубу на подальший сезон?

- У нас зараз в клубі складається 37 осіб і плюс 5-6 кандидатів на вступ. Так що ми, можна сказати, з великої літери представники Молдови на міжнародних виїздах. У нас так вже склалося, що з року в рік ми в основному їздимо в Україну. Якщо подивитися по карті, так це сам Бог велів. І у нас складається основний щорічний графік. Виглядає він таким чином. До цього року ми відкривали сезон в Аккермані, але тепер, сподіваюся, що перший захід завжди буде в Хотині. Після Хотина нас чекає «Форпост», дуже позитивний фестиваль, потім «Стара Фортеця» у Тростянці, цей фестиваль наступного тижня якраз буде, і ми їдемо. Потім фестиваль в Кам’янець-Подільську, «Старовинний Меджибіж». Є в цьому році пара пропозицій з далекого зарубіжжя .. ну, далеке – це голосно сказано – Польща, Болгарія, Туреччина. Але більша частина заходів, повторюся, в Україні. На «Стрілу Стародавнього Києва» в обов’язковому порядку поїдемо. Це буде жовтень місяць, закриття лучного сезону, рейтинговий турнір, заключний для лучників. І у себе в Кишиневі плануємо провести два заходи із залученням учасників з України, Румунії, Болгарії. Перше у нас на початку серпня – це відкритий турнір зі стрільби з традиційного лука «Артеміда», і друге – 14 жовтень фестивально-ознайомлювальне в рамках Дня міста в Кишиневі. Ми намагаємося залучати народні маси, щоб вони бачили, пробували, вливалися в рух, тому обов’язково потрібно брати участь у таких народних гуляннях.
Нарешті, в цьому році у нас буде Різдвяний турнір, звітний турнір за рік, який ми проводимо вже втретє.

- А які плани на «Середньовічний Хотин» в 2014 році?

- Планів на «Середньовічний Хотин» наступного року багато. У цей рік, я думаю, наші бійці не сидітимуть склавши руки. Не просто я ж їх возив фотографуватися на тлі фортеці, вони їздили досвіду набиратися. Будуть тренуватися. Привеземо бойовий склад – не знаю, чи вийде хтось у п’ятірки, але в масових бугуртах і одиночках хлопці візьмуть участь. Це обов’язково. До минулого року наш клуб виїжджав саме як бойової, я і сам бився. Але просто вийшло так, що я в один прекрасний момент отримав травму, і до цих пір не можу долікуватися, перестраховуюся. На тренуваннях викладаю, але тренувальний режим – це не бойова ситуація, в якій все набагато жорсткіше. А основний склад у нас пішов у навчання – хлопці надходили, тепер у них досить складні перші-другі курси в різних інститутах, вчитися треба багато, не до тренувань. Але наступного року підготується другий склад, і все буде нормально. І це ще не все. У нас є хлопці, які «загорілися» кіньми. Якщо у нас вийде на іподромі ще домовитися про тренування, то, дивись, і вершників привеземо. Не знаю, як з списами – але кінних лучників виставимо.

Кажуть, у будь-якій справі завжди важливо перше враження, хоча по ньому ще не можна судити остаточно. Ми будемо сподіватися на зустріч з представниками клубу Ensifer в наступному році – і на те, що у них буде ще більше приємних вражень від «Середньовічного Хотина», а у глядачів – ще більше яскравих спогадів про їх виступи і перемоги.